Словник української мови (1937)/вичищати

by Борис Грінченко

◀ вичитувати

Словник української мови Борис Грінченко В вичищати

вичищатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вичища́ти, ща́ю, єш, сов. в. ви́чистити, щу, стиш, гл. Чистить, вычистить. От криничка і каже: «Вичисти мене, дівонько, то колись води нап'єшся». Рудч. Ск. II. 64.