Словник української мови (1937)/вичепурити
◀ вичварювати | Словник української мови В вичепурити |
вичервонити ▶ |
|
Ви́чепурити, рю, риш, гл. Прибрать, украсить. Викопала яму і як уже добре розсвіло, вичепурила її гарненько — зовсім готово. Кв. I. 212.