Словник української мови (1937)/вицідити

by Борис Грінченко

◀ вицитати

Словник української мови Борис Грінченко В вицідити

вицілити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́цідити, джу, диш, гл. 1) Выцеживать, выцедить, нацедить. О слезах: заставить пролить. Потопи сих нових фараонів у тих сльозах…, що вони вицідили з очей вдовичих та сирітських. Св. Л. 302. 2) Выпивать, выпить. Вицідили вони самотужки глек слив'янки. Кв. II. 55.