Словник української мови (1937)/вициркати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вициркати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́циркати, каю, єш, одн. в. ви́циркнути, ну, не́ш, гл. Выжать что-либо жидкое так, чтобы оно брызнуло струей. Вициркати молоко з цицьки; вициркати сік з зілля.