Словник української мови (1937)/вихрякати
◀ вихрюватий | Словник української мови В вихрякати |
вихрянути ▶ |
|
Ви́хрякати, каю, єш, однов. в. ви́хрякнути, ну, неш, гл. Выхаркнуть, отплюнуть. Чуб. II. 295.
◀ вихрюватий | Словник української мови Борис Грінченко В вихрякати |
вихрянути ▶ |
|
Словник української мови — В
вихрякати
Борис Грінченко
1937
Ви́хрякати, каю, єш, однов. в. ви́хрякнути, ну, неш, гл. Выхаркнуть, отплюнуть. Чуб. II. 295.