Словник української мови (1937)/вихоріти
◀ вихоритися | Словник української мови В вихоріти |
вихорошуватися ▶ |
|
Ви́хоріти, рію, єш, гл. Выболеть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643.
◀ вихоритися | Словник української мови Борис Грінченко В вихоріти |
вихорошуватися ▶ |
|
Словник української мови — В
вихоріти
Борис Грінченко
1937
Ви́хоріти, рію, єш, гл. Выболеть. Коли б вихорів, виболів, що у мене вихилив. Ном. № 11643.