Словник української мови (1937)/вихлюпнути

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вихлюпнути
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вихлю́пувати, пую, єш, сов. в. ви́хлюпати, паю, єш, одн. в. ви́хлюпнути, ну, неш, гл. Выплескивать, выплескать, выплеснуть. Поки доніс відро, то всю воду вихлюпав.