Словник української мови (1937)/вихлюватий

< Словник української мови (1937)

◀ вихліб

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вихлюватий

вихлюпати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вихлюва́тий, а, е. Шаткий. Вихлюватий човен. Волч. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вихлюватий&oldid=581027