Словник української мови (1937)/вихитрувати
◀ вихитати | Словник української мови В вихитрувати |
вихитувати ▶ |
|
Ви́хитрувати, трую, єш, гл. Добыть хитростью. Левиц.
◀ вихитати | Словник української мови Борис Грінченко В вихитрувати |
вихитувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вихитрувати
Борис Грінченко
1937
Ви́хитрувати, трую, єш, гл. Добыть хитростью. Левиц.