Словник української мови (1937)/висікака
◀ висівчаний | Словник української мови В висікака |
висіканка ▶ |
|
Висіка́ка, ки, м. Дерзкий, нахал, выскочка. Ого! провчу я висікаку! Котл. Ен. IV. 34.
◀ висівчаний | Словник української мови Борис Грінченко В висікака |
висіканка ▶ |
|
Словник української мови — В
висікака
Борис Грінченко
1937
Висіка́ка, ки, м. Дерзкий, нахал, выскочка. Ого! провчу я висікаку! Котл. Ен. IV. 34.