Словник української мови (1937)/висукувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
висукувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вису́кувати, кую, єш, сов. в. ви́сукати, каю, єш, гл. Высучивать, высучить. Пріська сидить на днищі, висукує та виводе нитку за ниткою. Мир. Пов. I. 134.