Словник української мови (1937)/висуватися
| ◀ висувати | Словник української мови В висуватися |
висудити ▶ |
|
Висува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. ви́сунутися, нуся, нешся, гл. 1) Высовываться, высунуться, выставиться. Плечі їй дуже висунулись спід чорної сукні. Левиц. I. 477. 2) Выдвигаться, выдвинуться. 3) Показываться, показаться. Висунулась із самої пущі і сама ведмедиха. Рудч. Ск. I. 134. 4) Выставляться, выставиться напоказ. Треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба висуватись. Котл. НП. 381.