Словник української мови (1937)/вистігати

< Словник української мови (1937)

◀ вистіг

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вистігати

вистоювати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вистіга́ти, га́ю, єш, гл. Строчить. Сорочку вистігаю. Каневск. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/вистігати&oldid=578857