Словник української мови (1937)/вистругувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вистругувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вистру́гувати, гую, єш, сов. в. ви́стругати, гаю, єш, гл. 1) Выстрагивать, выстрогать. Вистругай оцю дошку. 2) Выравнивать, выровнять (поверхность земли). Тут за слободою вистружемо та наллємо тік, тут і змолотимо. Мнж. 127.