Словник української мови (1937)/вистроювати

by Борис Грінченко

◀ вистромлятися

Словник української мови Борис Грінченко В вистроювати

вистроюватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вистро́ювати, стро́юю, єш, сов. в. ви́строїти, строю, їш, гл. 1) Наряжать, нарядить. 2) = Будувати, збудувати. Вистроїв їм хату. Рудч. Ск. I. 164.