Словник української мови (1937)/вистрелювати

by Борис Грінченко

◀ вистрелити

Словник української мови Борис Грінченко В вистрелювати

вистреляти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вистре́лювати, люю, єш, сов. в. ви́стрелити, лю, лиш, гл. Выстреливать, выстрелить. Той стрілець вистрелив, убив вовка. Рудч. Ск. I. 72.