Словник української мови (1937)/вистерігати

by Борис Грінченко

◀ вистерегти

Словник української мови Борис Грінченко В вистерігати

вистерігатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вистеріга́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́стерегти, режу, жеш, гл. 1) Подстерегать, подстеречь. Вистереже мене коло дверей, махне мені відром, — я й догадаюсь: побіжу, води їй унесу. Г. Барв. 112. 2) Предостерегать, предостеречь.