Словник української мови (1937)/висповідати
◀ виспіти | Словник української мови В висповідати |
висповідатися ▶ |
|
Ви́сповідати, даю, єш, гл. Исповедать. Вона побігла до попа, щоб висповідав його. Рудч. Ск. I. 166.
◀ виспіти | Словник української мови Борис Грінченко В висповідати |
висповідатися ▶ |
|
Словник української мови — В
висповідати
Борис Грінченко
1937
Ви́сповідати, даю, єш, гл. Исповедать. Вона побігла до попа, щоб висповідав його. Рудч. Ск. I. 166.