Словник української мови (1937)/височенний

by Борис Грінченко

◀ височезний

Словник української мови Борис Грінченко В височенний

височенький ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Височе́зний, височе́нний, а, е. Очень высокий. Височенний хрест поставив. Шевч. 596.