Словник української мови (1937)/високочолий

Словник української мови
Борис Грінченко
В
високочолий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Високочо́лий, а, е. С высоким челом; с высоко поднятой головой. Мов ті діди високочолі, дуби з Гетьманщини стоять. Шевч.