Словник української мови (1937)/висмоктувати

by Борис Грінченко

◀ висмоктати

Словник української мови Борис Грінченко В висмоктувати

висмолити ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Висмо́ктувати, тую, єш, сов. в. ви́смоктати, кчу, чеш, гл. Высасывать, высосать. Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку. Левиц. I. 137. Висмоктав з самого серця кров. Стор. МПр. 32.