Словник української мови (1937)/висмердітися

Словник української мови
Борис Грінченко
В
висмердітися
Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́смердітися, джуся, дишся, гл. Вывоняться, утратить дурной запах. Завтра в нас гості будуть, а до завтрього хати не висмердяться. Левиц. I. 403.