Словник української мови (1937)/вислужувати

by Борис Грінченко

◀ вислужний

Словник української мови Борис Грінченко В вислужувати

вислужуватися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Вислу́жувати, жую, єш, сов. в. ви́служити, жу, жиш, гл. 1) Прослуживать, прослужить известное время. 2) Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. Служив я, дума, год, — вислужив день поля на год. Рудч. Ск. II. 9.