Словник української мови (1937)/вискубати
| ◀ вискромаджувати | Словник української мови В вискубати |
виславляти ▶ |
|
Вискуба́ти, ба́ю, єш, сов. в. ви́скубти, бну, неш, гл. Вырывать, вырвать, выщипывать, выщипать перья, волоса. Як ухопив його за чуба, дак скільки зачепив, стільки й вискуб. Также о срывании травы, листьев. Нема паші: вискубає бідний товар кожну травинку з землею.