Словник української мови (1937)/висвиснути
◀ висватувати | Словник української мови В висвиснути |
висвистати ▶ |
|
Ви́свиснути, ну, неш, гл. Свиснуть. А і сів на коня, та і висвиснув. Нп.
◀ висватувати | Словник української мови Борис Грінченко В висвиснути |
висвистати ▶ |
|
Словник української мови — В
висвиснути
Борис Грінченко
1937
Ви́свиснути, ну, неш, гл. Свиснуть. А і сів на коня, та і висвиснув. Нп.