Словник української мови (1937)/висварити

< Словник української мови (1937)

◀ висапувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
висварити

висваритися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́сварити, рю, риш, гл. Добыть с бранью.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/висварити&oldid=577722