Словник української мови (1937)/випікати

by Борис Грінченко

◀ випікання

Словник української мови Борис Грінченко В випікати

випікатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Випіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. ви́пекти, чу, чеш, гл. 1) Выпекать, выпечь. Хліб випечений як сонце. Ном. № 10103. 2) Выжигать, выжечь. Очі виймали, гарячим залізом випікали. Шевч. 256. Випіка́ти о́чі. Переносно: колоть глаза. Левиц. I. 368.