Словник української мови (1937)/випрямлятися

by Борис Грінченко

◀ випрямляти

Словник української мови Борис Грінченко В випрямлятися

випрясти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Випрямля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. ви́прямитися, млюся, мишся, гл. Выпрямляться, выпрямиться. Криве дерево не дужо випрямитись. Ном. № 3216.