Словник української мови (1937)/випрямити
| ◀ випряжний | Словник української мови В випрямити |
випрямляти ▶ |
|
Ви́прямити, ся. См. Випрямля́ти, ся.
| ◀ випряжний | Словник української мови Борис Грінченко В випрямити |
випрямляти ▶ |
|
Словник української мови — В
випрямити
Борис Грінченко
1937
Ви́прямити, ся. См. Випрямля́ти, ся.