Словник української мови (1937)/виполоч

by Борис Грінченко

◀ виполоти

Словник української мови Борис Грінченко В виполоч

виполювати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́полоч, чі, ж. Неглубокая водомоина. Липовец. у.; лужа, Вх. Зн. 7; род неглубокого речного заливчика? Волч. у. Є виполоч мала і велика: по коліна і попід плечі чоловікові. Канев. у.