Словник української мови (1937)/виплітувати
◀ виплітка | Словник української мови В виплітувати |
виплоджувати ▶ |
|
Виплі́тувати, тую, єш, гл. = Виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. I. 139.
◀ виплітка | Словник української мови Борис Грінченко В виплітувати |
виплоджувати ▶ |
|
Словник української мови — В
виплітувати
Борис Грінченко
1937
Виплі́тувати, тую, єш, гл. = Виплітати. Вона виплітувала скатерть на стіл. Левиц. I. 139.