Словник української мови (1937)/виплив

< Словник української мови (1937)

◀ виплести

Словник української мови
Борис Грінченко
В
виплив

випливати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́плив, ву, м. 1) Истечение, излияние. 2) Исток. Желех.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словник_української_мови_(1937)/виплив&oldid=576331