Словник української мови (1937)/випихач

by Борис Грінченко

◀ випихати

Словник української мови Борис Грінченко В випихач

випідпідьомкатися ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Випи́хач, ча, м. Выталкивающий, изгоняющий. Старику говорили о его детях: Се твої випихачі: тебе випхнуть з світа, а самі зостануться. Черн. г.