Словник української мови (1937)/випитати
| ◀ випит | Словник української мови В випитати |
випити ▶ |
|
Ви́питати, ся. См. Випитувати, ся.
| ◀ випит | Словник української мови Борис Грінченко В випитати |
випити ▶ |
|
Словник української мови — В
випитати
Борис Грінченко
1937
Ви́питати, ся. См. Випитувати, ся.