Словник української мови (1937)/випарювати
| ◀ випарубок | Словник української мови В випарювати |
випарюватися ▶ |
|
Випа́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́парити, рю, риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высечь. Випарили різками. Шевч. 299.
| ◀ випарубок | Словник української мови Борис Грінченко В випарювати |
випарюватися ▶ |
|
Словник української мови — В
випарювати
Борис Грінченко
1937
Випа́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́парити, рю, риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высечь. Випарили різками. Шевч. 299.