Словник української мови (1937)/випарювати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
випарювати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Випа́рювати, рюю, єш, сов. в. ви́парити, рю, риш, гл. 1) Выпаривать, выпарить. 2) Только сов. в. Высечь. Випарили різками. Шевч. 299.