Словник української мови (1937)/винурятися
| ◀ винужати | Словник української мови В винурятися |
виньмати ▶ |
|
Винуря́тися, ряюся, єшся, гл. Выходить наружу, показываться, выступать. Та вона (річка Оріль) так: то тече під кукотиною (така рослина), то знов винуряється і блищить проти сонця. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.