Словник української мови (1937)/винникувати
◀ винниківна | Словник української мови В винникувати |
винницький ▶ |
|
Винникува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть винокуром.
◀ винниківна | Словник української мови Борис Грінченко В винникувати |
винницький ▶ |
|
Словник української мови — В
винникувати
Борис Грінченко
1937
Винникува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть винокуром.