Словник української мови (1937)/винищувати
| ◀ винищити | Словник української мови В винищувати |
винівка ▶ |
|
Вини́щувати, щую, єш, сов. в. ви́нищити, щу, щиш, гл. Уничтожать, уничтожить (все). Не винищили з його серця того рідного, дорогого. Г. Барв. 490.