Словник української мови (1937)/винищувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
винищувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вини́щувати, щую, єш, сов. в. ви́нищити, щу, щиш, гл. Уничтожать, уничтожить (все). Не винищили з його серця того рідного, дорогого. Г. Барв. 490.