Словник української мови (1937)/вимочуватися
| ◀ вимочувати | Словник української мови В вимочуватися |
вимощати ▶ |
|
Вимо́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́мочитися, чуся, чишся, гл. Вымачиваться, вымочиться.
| ◀ вимочувати | Словник української мови Борис Грінченко В вимочуватися |
вимощати ▶ |
|
Словник української мови — В
вимочуватися
Борис Грінченко
1937
Вимо́чуватися, чуюся, єшся, сов. в. ви́мочитися, чуся, чишся, гл. Вымачиваться, вымочиться.