Словник української мови (1937)/вимотати
◀ вимостити | Словник української мови В вимотати |
вимотувати ▶ |
|
Ви́мотати, ся. См. Вимотувати, ся.
◀ вимостити | Словник української мови Борис Грінченко В вимотати |
вимотувати ▶ |
|
Словник української мови — В
вимотати
Борис Грінченко
1937
Ви́мотати, ся. См. Вимотувати, ся.