Словник української мови (1937)/вимолотити
◀ вимолоти | Словник української мови В вимолотити |
виморити ▶ |
|
Ви́молотити, лочу, тиш, гл. Вымолотить. Показує пригорщ пшениці, що вимолотив. Стор. I. 20.
◀ вимолоти | Словник української мови Борис Грінченко В вимолотити |
виморити ▶ |
|
Словник української мови — В
вимолотити
Борис Грінченко
1937
Ви́молотити, лочу, тиш, гл. Вымолотить. Показує пригорщ пшениці, що вимолотив. Стор. I. 20.