Словник української мови (1937)/вимовчати

by Борис Грінченко

◀ вимовно

Словник української мови Борис Грінченко В вимовчати

вимогти ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Ви́мовчати, чу, чиш, гл. 1) Смолчать, умолчать. Жінка не вимовчала та й каже… Рудч. Ск. I. 208. 2) Промолчать известное время. Увесь вечір вимовчав, — ні пари з уст.