Словник української мови (1937)/вимишляти
◀ вимити | Словник української мови В вимишляти |
вимівка ▶ |
|
Вимишля́ти, ля́ю, єш, сов. в. ви́мислити, слю, лиш, гл. Вымышлять, выдумывать, выдумать. Я тобі таку кару вимислю, що ти й не бачила, й не чула. МВ. (О. 1862. III. 43).