Словник української мови (1937)/вимисливий

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вимисливий
Київ: Соцеквидав України, 1937

Вимисли́вий, а, е. Капризный, прихотливый. Се батькова дочка, вимислива й пишна, — одцурайсь її. М. Вовчок. I. 122.