Словник української мови (1937)/виминати

by Борис Грінченко

◀ вимилити

Словник української мови Борис Грінченко В виминати

вимирати ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

I. Вимина́ти, на́ю, єш, сов. в. ви́м'яти, мну, неш, гл. Выминать, вымять; мять, напр. овчины при обработке. Вас. 153.

II. Вимина́ти, на́ю, єш, гл. Перегонять, обгонять.