Словник української мови (1937)/вилітувати
◀ вилітати | Словник української мови В вилітувати |
вилітуватися ▶ |
|
Ви́літувати, тую, єш, гл. 1) Провести лето. 2) Прокормить в продолжение лета.
◀ вилітати | Словник української мови Борис Грінченко В вилітувати |
вилітуватися ▶ |
|
Словник української мови — В
вилітувати
Борис Грінченко
1937
Ви́літувати, тую, єш, гл. 1) Провести лето. 2) Прокормить в продолжение лета.