Словник української мови (1937)/виліплювати
| ◀ виліпити | Словник української мови В виліплювати |
виліт ▶ |
|
Вилі́плювати, люю, єш, сов. в. ви́ліпити, плю, пиш, гл. Лепить, слепить, вылепить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш. Ном. № 8725.
| ◀ виліпити | Словник української мови Борис Грінченко В виліплювати |
виліт ▶ |
|
Словник української мови — В
виліплювати
Борис Грінченко
1937
Вилі́плювати, люю, єш, сов. в. ви́ліпити, плю, пиш, гл. Лепить, слепить, вылепить. З молодого, як з воску: що хоч, те й виліпиш. Ном. № 8725.