Словник української мови (1937)/виляти

by Борис Грінченко

◀ виляскувати

Словник української мови Борис Грінченко В виляти

вимагання ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Виля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Вилять. Виляє уже, як той пес. Ном. № 3181. 2) Уклоняться от работы. Виляти молотникові не можна… трах-трах, трах-трах, — не оставайсь! Г. Барв. 305. Поли, поли, та, Марушко, поли, не виляй. Грин. III. 197.