Словник української мови (1937)/вилупити
| ◀ вилупенець | Словник української мови В вилупити |
вилуплювати ▶ |
|
Ви́лупити, ся. См. Вилуплювати, ся.
| ◀ вилупенець | Словник української мови Борис Грінченко В вилупити |
вилуплювати ▶ |
|
Словник української мови — В
вилупити
Борис Грінченко
1937
Ви́лупити, ся. См. Вилуплювати, ся.