Словник української мови (1937)/вилежувати

Словник української мови
Борис Грінченко
В
вилежувати
Київ: Соцеквидав України, 1937

Виле́жувати, жую, єш, сов. в. ви́лежати, жу, жиш, гл. 1) Вылеживать, вылежать. У Пилипівку ніч як море — не виспиш і не вилежиш її. 2) Пролеживать, пролежать. От я зиму вилежала. Ном. № 13923.